Історія школи
Достоменно відомо , що народна освіта в Івано — Михайлівці має двовікову історію . Згідно книги Феодосія Макарського “ Матеріали для історико - статистичного описання Екатеринославськой епархії” в 1795 році у маєтку підполковниці Авдотії Петрівни Родзянко слободі Михайлівка , що на Самарі, було збудовано церкву на честь святого архістратига Михаїла . Саме ця церква і була родоначальницею освіти, оскільки при церкві було згодом збудовано церковно-приходську школу. До революції школа була трьохкласна. Навчання велося в основному взимовий період , бо в інший час діти допомагали батькам по господарству. Збереглася церковно-приходська школа і після революції. Залишилося в памяті людей і імя вчительки Лабінської Тетяни Іванівни, яка працювала ще з дореволюційних часів. Навчатися хотіли не тільки діти. Для дорослих було організовано лікнеп. Пізно ввечері , коли закінчувалися роботи по господарству,селяни брали олівці та зошити і спішили до школи-читальні, що була на кожному селянському кутку. Як говорили старожили: “Дуже хотілося вчитися, самому прочитати газету , написати листа”. Згодом біля церковно-приходської було збудовано нове приміщення школи, крите залізом. Школа стала семирічкою. А в 1940 році-восьмирічкою. До Івано-Михайлівки стали ходити також і діти з Андріївки. В 1941 році діти навчалися лише до грудня . А з приходом карателів ніхто вже до школи не ходив . Батькам вдалося заховати нові парти, які були завезені до школи перед самою війною , а все інше фашисти спалили , в тому числі і саму школу.Після визволення навчати дітей доводилося у відремонтованих під класибудинках , що вціліли , та старій церковно-приходській школі. Бракувалоучням зошитів , підручників. На чорнило використовували бузину , писали на газетах, а навчальний матеріал старалися засвоїти в школі , бо почитати дома не мали з чого. Коли в селі відкрили семирічку, школу почали відвідувати і діти з Євецько-Миколаївки . Місця для всіх стало не вистачати, тому сільські теслі зробили для учнів довгі столи і лавки , щоб всі розмістилися . Сидіти за ними було незручно , але ніхто не нарікав. Тоді голова правління колгоспу “Вперед” П.М.Мозговий і вирішив самостійно, без допомоги держави розпочати будівництво нової школи, Місцем було обрано майданчик , де школа знаходилась до війни . Це була дійсно народна будова, бо осторонь не залишився ніхто . Чоловіки , в тому числі вчителі , ногами місили глину і “топтали” стіни , жінки мазали . Сільські теслі виготовили вікна і двері , діти теж допомагали . “Працювали важко , але з задоволенням, тому ще й співали”, - згадують старожили. “Так працювати могли лише люди , здружені горем і надією на краще” - говорили інші. За два роки школа була збудована і в 1960 році зустріла перших учнів. До неї ходили діти також і з сусідніх шкіл — Євецько-Миколаївки та
Андріївки.Історія зберегла для нас імена тих , хто стояв біля викотів освіти Івано-Михайлівки. Зокрема , першим директором воєнних років була Ірина Луківна Передерій, після війни її змінив Феоктисій Миколайович Попов. Потім працювали на цій посаді Григорій Маркіянович Губа , Григорій Іванович Бродянко, Олександра Кузьмівна Таранова ,Василь Іванович Луценко , Григорій Васильович Таран, Катерина Володимирівна Пилипчук. Кожен з них залишив своєму наступнику хорошу спадщину. Протягом всього періоду існування школи була і залишається головним духовним осередком села . До цього часу люди памятають вчителя Жлуктенка І.Ф. , який організував ансамбль народної пісні , що неодноразово ставав призером різних конкурсів художньої самодіяльності . Вчитель початкових класів В.М.Артеменко , після виходу на пенсію, очолив сільский клуб. Саме під його керівництвом в селі запрацював драматичний гурток , який поставив на сільській сцені майже всі пєси класичної української драматургії. Кожного тижня по місцевому радіомовленню виходила програма “Голос школи” , де вчителі читали лекції , розповідали про шкільні справи. Йшли роки . Педагогічний колектив , на той час суто чоловічий , поповнився молодими вчительками , які прижилися в селі , обзавелися сімями. Тож директор школи Григорій Васильвич Таран при підтримці голови правлінняколгоспу “Вперед” Курносенка В.П. вирішує добудувати до приміщення школидитячий садок . За сприяння зав.районо Пустового П.В. в 1982 році в Ново-московському районі зявилася одна з перших в республіці установа нового типу -Івано-Михайлівська школа-сад. В 1985 році було добудовано північне крилошколи. Вона мала сім навчальних кабінетів , добре оснащений спортзал ,бібліотеку. В такому вигляді вона слугує і нинішнім учням. Уже мають свої школи учні Євецько-Миколаївки та Андріївки . В непрості часи становлення незалежної держави було закрито дитячий садок . Але педагогічний колектив зумів зберегти свою школу і , навіть в цей важкий період за прідтримки голови правління “Вперед” Бойка В.М. , газифікувати її. В 2005 році школа святкувала свій ювілей. Прийшли всі покоління Іваномихайлівців, адже у кожного самостійне життя починалось від шкільного порогу . На святі шанували ветеранів педагогічної праці : Шестихіну Галину Антонівну, яка віддала дітям села більше 40 років свого життя , Реву І.Д. - вчителя української мови і літератури , Великого В.М. -вчителя біології і хімії. Стало очевидним , що Івано-Михайлівська школа є кузнею керівних педагогічних кадрів . Саме тут зробила свої перші кроки на педагогічній ниві директор Андріївської ЗОШ Чернявська НА. , директор Всесвятської ЗОШ - Мясоїд В.Я. , інспектор райво Грапенко І.Л. .Тісна творча праця поєднувала школу з директором Євецько-Миколаївської ЗОШ Артеменко Т.Г. Велика заслуга в створенні ділової , творчої і, водночас, теплої та дружньої атмосфери належить нинішньому директору Грапенко Т.В. , яка високо тримає авторитет школи , як освітньо — культурного центру села . Директора надійно підтримує педагогічний колектив . 5 вчителцв із 6 мають вищу освіту , 2 — мають вищу категорію , 2 — звання “Старший вчитель” . ГрапенкоТ.В.Грапенко Н.П.Коваленко М.М.пропрацювали в цій школі більше 30 років .Нечипоренко Л.І,Пилипчук К.В. - більше 20 років . Тому і знання діти одержують міцні, ніхто з них не осоромився за межами школи поганою підготовкою чи поведінкою . До того ж більшість з них — хороші спортсмени. В останні роки постала потреба в залученні до навчального прцесу дітей дошкільного віку .Ця проблема є актуальною для всіх шкіл Присамаря.І, оскільки лише в Івано-Михайлівці збережено матеріально-технічну базудля дитсадка , то було прийнято рішення районної ради №9-12/v від 2.01.2007р. “Про реорганізацію Івано-Михайлівської ЗОШ в Івано-Михайлівський навчально- виховний комплекс І-ІІ ступенів “ Школа -дошкільний навчальний заклад”.Навчально-виховний комплекс сьогодні працює під девізом : “Спілкування дітей різного віку-важлива умова їхнього усебічного розвитку.
Андріївки.Історія зберегла для нас імена тих , хто стояв біля викотів освіти Івано-Михайлівки. Зокрема , першим директором воєнних років була Ірина Луківна Передерій, після війни її змінив Феоктисій Миколайович Попов. Потім працювали на цій посаді Григорій Маркіянович Губа , Григорій Іванович Бродянко, Олександра Кузьмівна Таранова ,Василь Іванович Луценко , Григорій Васильович Таран, Катерина Володимирівна Пилипчук. Кожен з них залишив своєму наступнику хорошу спадщину. Протягом всього періоду існування школи була і залишається головним духовним осередком села . До цього часу люди памятають вчителя Жлуктенка І.Ф. , який організував ансамбль народної пісні , що неодноразово ставав призером різних конкурсів художньої самодіяльності . Вчитель початкових класів В.М.Артеменко , після виходу на пенсію, очолив сільский клуб. Саме під його керівництвом в селі запрацював драматичний гурток , який поставив на сільській сцені майже всі пєси класичної української драматургії. Кожного тижня по місцевому радіомовленню виходила програма “Голос школи” , де вчителі читали лекції , розповідали про шкільні справи. Йшли роки . Педагогічний колектив , на той час суто чоловічий , поповнився молодими вчительками , які прижилися в селі , обзавелися сімями. Тож директор школи Григорій Васильвич Таран при підтримці голови правлінняколгоспу “Вперед” Курносенка В.П. вирішує добудувати до приміщення школидитячий садок . За сприяння зав.районо Пустового П.В. в 1982 році в Ново-московському районі зявилася одна з перших в республіці установа нового типу -Івано-Михайлівська школа-сад. В 1985 році було добудовано північне крилошколи. Вона мала сім навчальних кабінетів , добре оснащений спортзал ,бібліотеку. В такому вигляді вона слугує і нинішнім учням. Уже мають свої школи учні Євецько-Миколаївки та Андріївки . В непрості часи становлення незалежної держави було закрито дитячий садок . Але педагогічний колектив зумів зберегти свою школу і , навіть в цей важкий період за прідтримки голови правління “Вперед” Бойка В.М. , газифікувати її. В 2005 році школа святкувала свій ювілей. Прийшли всі покоління Іваномихайлівців, адже у кожного самостійне життя починалось від шкільного порогу . На святі шанували ветеранів педагогічної праці : Шестихіну Галину Антонівну, яка віддала дітям села більше 40 років свого життя , Реву І.Д. - вчителя української мови і літератури , Великого В.М. -вчителя біології і хімії. Стало очевидним , що Івано-Михайлівська школа є кузнею керівних педагогічних кадрів . Саме тут зробила свої перші кроки на педагогічній ниві директор Андріївської ЗОШ Чернявська НА. , директор Всесвятської ЗОШ - Мясоїд В.Я. , інспектор райво Грапенко І.Л. .Тісна творча праця поєднувала школу з директором Євецько-Миколаївської ЗОШ Артеменко Т.Г. Велика заслуга в створенні ділової , творчої і, водночас, теплої та дружньої атмосфери належить нинішньому директору Грапенко Т.В. , яка високо тримає авторитет школи , як освітньо — культурного центру села . Директора надійно підтримує педагогічний колектив . 5 вчителцв із 6 мають вищу освіту , 2 — мають вищу категорію , 2 — звання “Старший вчитель” . ГрапенкоТ.В.Грапенко Н.П.Коваленко М.М.пропрацювали в цій школі більше 30 років .Нечипоренко Л.І,Пилипчук К.В. - більше 20 років . Тому і знання діти одержують міцні, ніхто з них не осоромився за межами школи поганою підготовкою чи поведінкою . До того ж більшість з них — хороші спортсмени. В останні роки постала потреба в залученні до навчального прцесу дітей дошкільного віку .Ця проблема є актуальною для всіх шкіл Присамаря.І, оскільки лише в Івано-Михайлівці збережено матеріально-технічну базудля дитсадка , то було прийнято рішення районної ради №9-12/v від 2.01.2007р. “Про реорганізацію Івано-Михайлівської ЗОШ в Івано-Михайлівський навчально- виховний комплекс І-ІІ ступенів “ Школа -дошкільний навчальний заклад”.Навчально-виховний комплекс сьогодні працює під девізом : “Спілкування дітей різного віку-важлива умова їхнього усебічного розвитку.
